сепаратний

-а, -е, політ.

Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація. || Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших.

••

Сепара́тний мир — у міжнародному праві – договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.

Сепара́тні перегово́ри — у міжнародному праві – переговори з противником, що провадяться однією державою або групою держав без відома або згоди її союзників.